22 сiчня день Соборностi Украни. Майже 100 рокiв тому це слово було вписане в iсторiю українського народу, але святковим днем українського календаря воно стало тiльки вiд недавна. Із сивої давнини, із грізних княжих часів і по сьогодення ідея соборності, ідея консолідації українців, об'єднання всіх українських земель не втрачала і не втрачає злободенності. На своєму віку Україна двічі мала нагоду стати державою: в середині XVII століття та в двадцятих роках століття минулого, коли 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві було урочисто проголошено Акт Злуки. В одну самостійну українську соборну державу об'єдналися Українська Народна Республіка і Західноукраїнська Народна Республіка. На жаль, це об'єднання виявилося нетривким, і невдовзі історія розпорядилася так, що окремі частини українських земель знов опинились у складі різних держав. Треба було Україні пройти кількома десятками років випробувань, щоб в кінці другого тисячоліття одержати найвеличніший здобуток — державне самостворення. 21 січня 1990 року, був «живий ланцюг» між Києвом і Львовом — він символізував духовну єдність східних і західних земель України. Єдність, про яку споконвічно мріяли наші пращури, Шевченком омріяна єдність, що має стати запорукою існування єдиної, соборної і тільки в соборності сущої демократичної України. Бо Тільки єдність людей і спільність їхньої мети відкриває шляхи до перемоги. Про це ми розповіли учням старших класів Олександрівської школи.